Ніна Леонідівна Бічуя – прозаїк, перекладач, журналіст,член Національної спілки письменників України.
Народилася 24 серпня 1937 р. у м. Києві. Закінчила факультет журналістики Львівського університету ім. Івана Франка.
Була на журналістській роботі (редактор газети "Просвіта"). Працювала завідувачем літературної частини Львівського театру юного глядача (тепер – Перший український театр для дітей та юнацтва).
Леся Українка — без перебільшення одна із найвизначніших постатей в історії української літератури. Її ставлять в один ряд із геніальними Тарасом Шевченком та Іваном Франком. Довкола життя видатної письменниці завжди було багато міфів. Та й не безпідставно — цьому сприяли складні стосунки з матір’ю, життєві перипетії, трагічне кохання і хвороби, які супроводжували тендітну Лесю Українку чи не все життя.
Народилася Леся Воронина (справжнє ім'я Вороніна Олена Анастасіївна) 21 березня 1955 року в Києві в письменницькій родині. Назвали дівчинку Лесею на честь великої письменниці Лесі Українки.
Її дід Прохор Воронін був письменником, тато – художником-оформлювачем і реставратором, а мама – перекладачем художніх творів. Вдома у них завжди було багато книг. Отож, книжки для маленької Лесі були цілим світом. Дівчинка рано навчилася читати, а згодом і сама почала вигадувати різні цікаві історії, адже росла досить кмітливою, веселою фантазеркою. “Мені здавалося, що це є в кожної людини. З подивом дізналася, що такі здібності мають не всі, а діти ж люблять різні цікаві історії! Я й стала таким собі неформальним лідером у садку, а потім у школі. Мої однокласники страшенно любили слухати ті кумедні побрехеньки. А ще я вміла досить точно копіювати й пародіювати інших, вигадувала різні сценки. Та хоча зростала в літературному середовищі, письменники здавалися мені якимись особливими, унікальними – куди вже мені до тих небожителів?! Але все одно писати почала рано” – згадує про себе Леся Воронина.
Володимир Винниченко — визначна особа в історії України. Він відомий
прозаїк, драматург, філософ, публіцист, художник, політик, громадський і
державний діяч. З його ім’ям пов’язані яскраві сторінки національного
літературного процесу. В. Винниченко, наділений багатьма талантами, а серед них
— надзвичайною чутливістю до чужого болю, здатністю співпереживання, бажанням
віддати себе справі соціального і національного визволення, просто не міг бути
поза колом революціонерів.
Життя В. Винниченка сповнене карколомними поворотами, перемогами і
поразками, ідейно-художніми пошуками, спробами урівноважити контрастні
філософсько-світоглядні та естетичні домінанти доби, могла б стати матеріалом
не для одного пригодницького чи філософсько-психологічного роману.
З ім’ям В. Винниченка пов’язані найважливіші політичні процеси перших
десятиліть ХХ століття — створення і функціонування національних політичних партій,
піднесення національно-визвольної боротьби, вибуху Української революції,
відродження нації й національної державності.
Перший голова першого національного уряду України — Генерального
Секретаріату, організатор антигетьманського повстання, глава Директорії УНР.
